* * *
Вночі на землю впало небо...
Кишіла зорями ріка.
І я по них ішов до тебе,
Неначе вічністю блукав.
Такий незвіданий ще берег.
Такі незаймані світи.
І тільки тиша, тільки шерех,
Як невимовності мотив...
І тільки десь аж на краєчку,
На перехресті ночі й дня,
Від тебе зовсім недалечко
Я сон свій віщий доганяв.

