Вітер поглинав його думки і заважав зосередитися.Шуміло голосно море і відчувався легкий холод,через захмарене небо ледь виднівся молодий місяць.Тут,на цьому узбережжі,він наливався червоно-оранжевого забарвлення.Він намагався вернутися до реальності,але щось його не пускало,щось заважало йому дихати і він поступово задихався.Темна кімната готельного номеру була напрочуд чужою,але до кожного закутка знайомою.Двомісне ліжко і десь поруч спить вона, але він ніяк не може отямитися,його все далі засмокчує в якусь дивну безодню.Може це все є просто якимось черговим нічним кошмаром,але все настільки реальне.Хочеться пити,так скажено хочеться пити.Складається таке враження,що ця ніч не закінчиться ніколи і він помре у цьому нічному жахітті.Все тіло заніміло і очі ніяк не можуть відкритися.Він чує її дихання і старається зосередитися на ньому,але в нього нічого не виходить.Починається паніка,він розуміє,що його свідомість стає хворою на рак і по судинах тече не кров,а суцільна отрута.Права сторона тіла страшно запекла,ще мить і він опинився в абсолютній темряві і тиші,він почувався занадто легко,складалося враження,що він піднімається кудись вверх,було бажання озирнутисяі вернутися назад,але щось силою тягло його вперед,заманювало в пастку.Якби він знав,що чекає його попереду,то обов'язково вернувся назад,але нам не відоме наше майбутнє.Ще трошки і гаситься світло навколо,і чутно тільки  їдкий запах землі.