Чого чекати від цієї грози?
Звільнення душ від мук і страждання?
Стомлені мрії вже важко нести,
Залишилося лише грому бажання.
В краплині дощу залишиться сум,
І прагнення волі розвіється з вітром,
Знаходиться вихід від стомлених дум,
І небо вдивляється поглядом світлим.
А зараз так в горах захтілося бути,
З вершини дивитися в небо бездонне,
Як блискавка його буде палити,
І дощ обливати повітря холодне.
Так хочеться голосно там закричати,
І вмитись грозою, змочити все тіло,
Усі почуття свої їй розказати,
Усе, що в душі за часи наболіло.
І разом з дощем цим залишиться відчай,
Залишиться все в весняній цій грозі,
Стихає усе, спиняється вітер.
Вона розказала всю правду мені.

Отредактировано Лиза (2010-07-06 00:47:02)