Усім прихильникам сюрреалізму раджу подивитись картину видатного чеського режисера Яна Шванкмайера.

Відому історію Фауста, людини, яка продала душу нечистому, представляє видатний чеський мультиплікатор Ян Шванкмайер. Він перетворює всім відомий міф про Фауста в сюрреалістичну суміш анімації і гіперреалізму, в якій діють живі актори, глиняні ляльки і гігантські маріонетки. Герой Шванкмайера блукає по вузьких вулицях Праги з містичною мапою в руках. Лабіринти вулиць приводять його на покинуте горище, де він знаходить старовинний ляльковий театр і "Фауста" Гете посеред кімнати. Він приміряє вбрання Фауста і вживається в його образ. Почавшись як безневинна забава, його подорож перетворилася на реальність, і герой опинився в лабораторії знаменитого алхіміка. "Урок Фауста" - філософська притча про близьке сусідство з нами сатанинського миру, суцільних втрат, які прикидаються винятковими отриманнями. Комбінуючи гру живих акторів, маріонеток і анімацію, автор роздумує про неминучу погибель любові, мистецтва і душі в світі механічних залежностей і тотальній керованості людиною, як маріонеткою, зверху від імені того, у кого немає особи, кого прийнято звати "цивілізацією". Фауст Шванкмайера, одурившись в своєму призначенні і в мрії про Маргариту (вона виявилася дерев'яною лялькою), знаходить свій кінець під колесами авто, яким не править ніхто. Воістину безликість сатани -найстрахітливіша з усіх його можливих личин. І урочистий договір з ним зайвий. "Пий, танцюй і намагайся не псувати повітря", - це нехитре життєве кредо, звучне у фільмі, виявляється цілком достатньою підставою для входження в круг клієнтури Мефісто.