В часи,коли фани рвуть зірок на сувеніри і кожен ліпиться до того,чим володіє,мов реп'ях,-кроки назад недопустимі.
Чим менше в нас є,тим легше цього позбутись.

Конспектуючи життя ми сподіваємось справити враження на читача.

Під яким би соусом все не подали,часто виглядає воно зовсім інакше,здається,що підливи забагато не буває.
Горе бандероль до чужого мозку.
Ми віддаємо інформацію,і вимагаємо обмін.

Кожен день п'ємо сотні чужих думок.
Хтось народився,щоб дути кульки,але тут дуже недоречно з'ясовується,що в XXI столітті є фабричне обладнання,яке викрало його покликання.
Чому я це кажу?-Тому,що бувають ситуації,в котрих слід боротись,за своє життя,за шанси...
Чи вийде щось?-Те саме,що запитати в яблука,чи дасть його насінина плоди.

Що ж,якщо якість вина вираховують по його витримці,то крові- по запалу.
Один американський актор 17 років працював за їжу.
Чи відомо що з ним було далі?-Ні.
Але в нього точно було майбутнє.
Не спадало на думку?-Чудовий козир-мати життя попереду.
І ніколи не пізно розпочати його спочатку.

Головне-не жалітись на те,що тобі дістався шматок,а подякувати за те,що його залишили.
Взагалі все залежить від кутка сприйняття.
Пам'ятаєте,склянка напівпорожня,чи напівповна...
Навіть якщо дерева зараз стоять без листя,весною вони ще заквітнуть.

Є чуттєві люди квіти і люди ялинки,яких ніщо не займає,й не губить.
Ми прагнемо стати "ялинкою",на яку не діє отрута,яка гине значно рідше,ніж "квітка",-тобто раз на рік,до Різдва.
Проте ми забуваємо,що ставши колючим деревом,можемо втратити здатність до відчуття.

Бог написав нам мотто до життя і дав ручку щоб намалювати там продовження.
Комікс долі.Ніхто не знає скільки чорнил в ручці,проте коли вони закінчаться сенсу більше немає.
Занадто багато міркуємо про складне,тому не розуміємо простого.

"Краще нехай мені скажуть негарний,ніж нерозумний,адже краса залежить від нас- частково,а розум-повністю."
Світ побудований з цегли упереджень.
Хто їх придумав?-люди.
Хто їх жертви?-люди.
Це те ж саме,що й атомні бомби чи гвинтівки.
Люди тікають від своїх дурощів,саме тому вони й дурні.

Є ще одна незавршена справа.
Ми ще не підкорили собі долю,а вона нас.

P/S.
"Якось ти назвав мою голову-домом розпусти. Я запитав чому і ти відповів: Наші думки розпуста,а ти надав їм прихисток."

Брайан

Отредактировано Брайан (2009-12-26 15:17:16)