Контингент:  переможці,  страждальці,  зухвальці,  безумці,  бездумці,  безбожці...
Нерадивий  кельнер,  що  малює  безглузді  уявні  узори  на  блюдці.
Крапля  кави  побігла  й  спинилась  на  денці  в  не  надто  вже  вимитій  ложці.
А  твій  слід  утопився  в  наповненій  містом  і  автомашинами  збитій  калюжці...
В  парасолях-грибах  -  винуватці  брукового  раннє-цинічного  стуку.
І  холодна  сльоза,  привідставши,  збігає  в  тумані  віконного  скла.
А  по  чому  сьогодні  довіра?  Пада  в  курсі,  мені  би  хоч  штуку!
Та  ще  вимкнув  би  хмар  водогін  той  романтик,  що  все  так  невчасно  вмика...
А  молодик  у  жовто-гидотній  краватці  із  білим  "L&M"  біля  рота,
Що  весь  ранок  несміло  (стидливо)  у  бік  моїх  ніг  погляда...
І  голодні-нервові  біжать  зо  всіх  ніг  (строгий  шеф!),  та  така  вже  робота!
І  невиспані  очі  слідкують,  як  з  ринви  в  щілини  на  бруці  стікає  вода.
А  калюжні  брунатні  бризки,  що  тривожать  спокій  рівномірно  означених  хвильок
Із  кислотних  дощів,  що  змивають  міський  споконвічний  бетонно-асфальтовий  штин…
І  чергова  дурепа  з  породи  спідниць-поясів  і  бруківкою  зламаних  шпильок
Буде  так  же  нервово  курити  і  тоскно  дивитися  в  очі  машин...