Тропічна ніч, тропічний танок,
І я тропічна вся у нім,
Не скоро ще прозорий ранок.
Тут попід зорями наш дім…
Тут попід зорями кохання,
І тихий твій незвичний спів,
Гарячих рук твоїх торкання
Касує необхідність слів…
Жіночих стегон міць шовкова
Не дасть спочити ні на мить,
Роса п*янка, предсвітанкова
Вуста сп*янить і оживить.
І груди, вирвучись з долоней,
Розтануть в просторі зірок,
Стечу уся, як кров, солона,
Впаду мільярдом пелюсток –
Тебе засиплю щастям чистим,
Своєю ніжністю вдягну,
Цілунків впутаю намистом,
І тихо світлою засну…