Я не знаю, що мене чекає завтра, але сподіваюся, що це буде мир. Найбільше в світі я боюся війни і жорстокості. Іноді я не розумію хлопців, які полюбляють дивитися усі ці американські бойовики і грають у криваві компьютерні ігри - хіба у цьму сенс життя? Насилля породжує насилля, а я мрію про те, аби насилля зникло зі світу і тоді ми усі будемо щасливі. А для цього потрібно бути терпими до друзів, батьків, нівіть тоді, коли немає сил стерпіти...
Терпіння - ось те, що врятує нас усіх і Україну від самознищення!

Андрій Конопка (Солотвино, Закарпатська область, 13 років)