Антонич-фест – підсумки або історія про те, що залишає „культура”
Що таке культура і з чим її їдять?
Україна сьогодні стала однією з провідних країн світу по кількості проведення фестивалів, хоча про якість цих фестивалів краще й не говорити. Але мова не про це. Вихідними в парку на берестейській пройшов фестиваль присвяченій памяті поета Антонича, про якого до останього часу мало хто чув, але те, що повертаються забуті імена – добре. Антонич-фест по-київськи здивував нас тим, що організація була фактично на нулі, охорони не було абсолютно, а п’яні і обкурені відвідувачі могли зробити що завгодно і лише чудо врятувало виконавців від пляшки в голові чи бійки під сценою. Курили план кругом, що нагадувало скоріше Амстердам аніж Київ. Організатори просили купити футболки аби допомогти повернути гроші, а темрява, що була навколо змушувала пробиратися напомацки. Але не про це ми хотіли розповісти Вам. Те, що залишив фестиваль після себе у найчістішому парку Києва вражає, адже пропагуючи культуру і патріотизм ми паплюжимо все навколо... Кожен день після фестивалю я пробігаю повз місце, де він проходив і бачу те, що ви зараз побачите на фото. Я чекала 4 дні, думала не встигли прибрати, але... От вам і сумно...
Моє звернення до організаторів фестивалю наступне: „Коли ви вже беретеся за таку справу як фкстиваль – розбийтесь, але організуйте все на належному рівні і обов’язково приберіть після себе, це можна зробити і особисто, без волонтерів...”
Смуга валяїться по всьому парку
плакати теж кругом
тут до цих вихідних був чудовий газон і діти гуляли
на клумбах і тротуарах палали вогнища, сліди від яких так і залишили фестивальники
Фото станом на 8 жовтня 2009 року. Фестиваль закінчився в неділю 4 жовтня.
Аби не бути голослівною додаю фото з фестивалю (без виконавців, лише атмосфера)
це фото газону
темнота подруга молоді)((
під сценою
Матеріал розміщений для того, аби подібне більше не повторювалось і кожен, хто планує проводити подібні акції враховував помилки і не наступав двічі на одні й ті ж граблі...
