*     *     *

І Різдво без тебе - не Різдво.
І вечеря - зовсім не вечеря.
І терпкої ночі торжество
Поглинає туга невичерпна.

Й на моїх засніжених устах
Заіскрили зоряні крижинки.
Понад нами - все ще висота.
Поміж нами - вже ані стежинки.

І чекаю знову, як вина,
Тиші, у якій крізь лихоліття,
Наді мною раптом пролуна
Перша мить твого тисячоліття.