Момент/життя
І. О.
Дороговказ до раю чи до пекла
Завмер блакиттю неба у очах.
Висловлюючись символами серця,
Іду на тихий шепіт, знаний в снах.
Навіюючи подихи глибіні
Твого безмежно щирого єства,
Вповзе до мене змій, що Бога тінню
Отруйно збудить кров’ю Вічний Шлях.
Гармонія хитання на канаті
Оманою стає, щоб не літать:
Сміливо я напружую крилату
Естетико-розбещену печать
Романтики та горя безупиння.
Це поклик... Заспіває вільний світ.
Я розумію, Всесвіт – у мені
... Ти тільки не щезай, жага хвилинна!
19.09.2009
Анна Вязьмітінова
INFERI
Отредактировано INFERI (2010-02-22 20:26:25)






