Подивись у небо! Бачиш зорі?
Подивись під ноги! Ось твій світ?!
Давнопротоптані райони, продажні душі їхніх тіл,
Голодні шкури оп’янілих дітлахів,
Ти що шукаєш серед сирості пустої?
Спасіння? Радості? Утіх?
Дивись у небо! Зорі бачать всіх –
Як важко залишатися одним,
Коли самотність розриває душу.
Як дивно… В мегаполісі й вона одна, мов тінь.
Дивись! Он падає… Зоря,
Ти загадай бажання, хоч в казки давно не віриш
І завтра, знаєш, не повіриш –
Подивитесь у небо не самі!!!
Дивись у небо! Небо не мовчить...
Воно дарує кожному надію,
Хоч зараз ти з обірваним життям,
Та новий день дарує нову віру.
Ти бачиш,як ширяє в висоті
Холодна тінь нестримного мовчання?
Розбий її, звільни усі думки!
Залишиться лише воно - кохання!!!