*     *     *
За моїм вікном
стомленим спалахом
сіється осінь.

*     *     *
Старий із ціпком
веде за собою корову -
останній свій скарб.

*     *     *
Ніжні модрини
замріялись в осінь.
Час роздягання.

*     *     *
Ущелина снів
нас пропуска поодинці
з теміні в світло.

*     *     *
Розумні очі
київського злидня
вдарили в душу.

*     *     *
Мова розлуки -
гучність клавіатури
у мобільнику.

*     *    *
Вечірнє небо
прошито сузір'ями
наших печалей.

*     *    *
Весь день зі мною
дощ, туман і осінь.
Скоріше б зорі!

*    *    *
Низько літають
ластівки піді мною.
Дощ у Карпатах.

*    *     *
Скелі Довбуша
загубили під небом
світанки свої.