Мелодія мобільного

Брудом облиті, засліплені світлом,
Зліплені з снігу, осушені вітром...
Очі ховають глибини в собі...

Темна там ніч усміхнеться тобі...
Холод... І вітер... І попіл...
Крізь прірву злітає мій сокіл...

Всіх на шляху погубивши,
Всміхається, знову убивши...

Кігті чиїсь роздирають,
Кружляють, рвуть і стискають...
Кров тече на поріг...
Всихає одразу у ніг...

Скрипка у наших руках
Співає, віщуючи крах,
І струни її в пальцях враз
Скиглять про біль повсякчас...

Важко мелодію грати,
Струни дзеркальні тягти,
Разом у Вічність ввійти...

Чекати... І тільки чекати...
по струнах з тобою іти...

//09.07.08