Заходь. Читай. Життя – бібліотека.
Років полиці навантажені думками.
Моїх зізнань яскрава фонотека
В далекому куточку… Орігамі
чуттєвих спогадів – вірші-конверти.
Лежать повітряних фортець уламки
(із написами дня й причини «смерті»),
Шмат хліба до горілки, з краю чарки.
А ось і серце [чомусь в формаліні]…
(Його-то я напевно не шукала)
під склом заховане. ВирАзка мрії,
Немов хробак, всю душу виїдала.
Ти не лякайся. Це лише сторінки
З книжок, що опинились в залі жахів…
Виходь, будь ласка. Фініш лабіринту...

На поверх вище із казками шафи...
_______________________________
Тая Мая = Таис Весенняя