Прокидаючись  вранці,  я  мовчу  від  зневіри…
Але  сонячний  промінь  б′є  в  обличчя.
Коли  істина  поряд  потрібна  віра.
Мені  набридли  протиріччя…
Віддзеркалює  світло  нечіткі  силуети.
Люди  поряд…  Тисячний  натовп.
Ці  сірі  портрети!!!
Оболонка!  Атом!

На  балансі  між  страйком,  тобою
Я  руйную  тайм-коди.
Візьми  все  з  собою!!!
Залиш  лиш  акорди
Вечірніх  наших  розмов,
Коли  рвуться  струни…
Мені  здається  мов
Я  ворог  фортуни!

Чому  в  моїх  вікнах
Будівлі,  озера,  стежки???
Чому  у  долі  на  іклах
Щастя  шматки???

Прокидаючись  вранці,  я  мовчу  від  зневіри…
Це  моє  кредо,  це  мій  протест!
Коли  істина  поряд  потрібна  віра,
Усе  інше – підтекст!
Віддзеркалює  світло  нечіткі  силуети.
Люди  поряд…  Тисячний  натовп.
Ці  сірі  портрети!!!
Оболонка!  Атом!

На  балансі  допоки,
Не  переходжу  смугу…
А  зараз, а поки
Терплю  цю  наругу.
Я  є  той,  яким  є  я.
Ти  не  вбила  особистість!
Вона  є,  вона  жива
Попри  твою  ненавмисність.