Так, я не тушу цигарки шкірою, і взагалі не палю.
А дмухати на світло—це все одно, що його гасити,
Скидати з шипшини її симбіозну тлю,
Палити в кострі корисні ще утиліти…
Якщо я вже не відверта—то то не я
Не вірте, що це можливо—здавити гланди
Яка б ядуча тебе не кусала змія--
У янголів правди є цілі футбольні команди.
Але до Різдва залишилось два життя,
Які до сьогодні висять, підкорені нитці…
Яка б не була написана тут стаття--
Вона не лікує від пошуку синьої птиці.
І скільки б думок не відсипало від мети
І котрими би тебе не товкало шляхами
Мій комплекс від віри—підводитись та іти
До суперфіналу—хоч селами й хуторами…
І я дотепер в тобі як у молоці
Гортаю тепло: зігрітись або зігріти
Буває—збиваю коліна, лікую синці
З яких потім буде складатися титул.
І я тобі варта щасливого співбуття
Що має летіти вгору—різдвяна кулька
А маю лише високе серцебиття,
Дрижачі руки та писану ними цидульку.
Це стартовий внесок, це просто «давай разом»,
Бо важко самому брести по рельсах аж доки світло…
Ми механізм, може бути  системний злом
Але що не кажи—а любов штука хитра.

***
І шо?
А хоть би шо!

Тітки на базарі нічого не бояться
Торгівля—корисна для здоров’я річ
Терпець шліфує, але дірки продирати не обов’язково…

***
Іду гріти вуха у компліментах
Найабсурдніше те, що …
А нічого абсурдного тут немає!

***
Розфарбоване хною, зашите на блиск
Позабуте у пафосі, збите за обрій.
Мій занедбаний мозок нарешті завис
Як сумбурне життя гіпнотичної кобри
Я уб’ю  тебе, ніжність, купила права
Я не так собі дівчинка, я з пістолетом
Я лупцюю тебе, а ти досі жива
Як і наша зашугана диво-планета.
Написати на бейджику свій маніфест
Закупити три тонни чужих телефонів
Продавець врешті правильно виконав тест
На твоєму дисконтному досвід-картоні.
А коли ти не звалиш то будеш не ти…
Я -- ж правдива брехня, прогресуюча дура
І нічого не зле, просто треба іти
А усе попереднє—це література.