* * *
Спинися, Парісе, навіщо тобі
Ця примха спокуси для вій Афродіти?
Щоб спокій втопити в лихій боротьбі
І попіл кохання розвіяти в світі?
Невже тебе кличе звитяги сурма
У час, коли доля шляхи обступила?
Адже попереду нічого нема,
Крім вироку помсти для гніву Ахілла.
Розвій всі примари на хвильку хоч би:
Нікому не вийти живим із легенди.
А для невблаганної серця лічби
Замало принад чарівної Гелени.
Іще непорушно стоїть Іліон.
Ахейці у власні знемоги запали.
А твій осоружний і хтивий полон
Сплітають богині земної опали.

Странно, я уважаю греческую мифология, но данный миф не вызывал у меня подобных ассоциаций. Наверное, это действительно фентези мысли.

