У лісі чарівному,
В гущавинах сумних,
Без віри і надії
Снувала поміж них
Русалка, довгі коси,
Зелені і густі,
І світла, ніжна шкіра
(аж сяяла в пітьмі).
А очі голубії - задумливі,сумні,
Втопилася з кохання,
Й померла там, на дні...
Дівчина весела,
Закохана вона,
Довгі чорні коси,
Любила, як могла!
Та зрадив...
Як страждала,
І плакала вночі,
Згорала від кохання
При відблисках свічі...
А очі голубії - задумливі,сумні,
Втопилася з кохання,
Й померла там, на дні...


