ДУАЛІЗМ  =)

Ну хто повірить у те, що світ виник із хаосу?
Чи могло щось путнє виникнути із нічого?
Типу:
« по світу, тобто в Нічому, хаотично літало гівно…
Літало великими купами і маленькими купками, що потім зліплювались
У великі, а потім – у гівняні планети )))
Найрозумніше гівно зліплювалось у коників і чоловічків і т.д.»
Ні, ця теорія ні в які ворота не лізе…
А як же золото? Воно теж еволюціонувало з гівна?
Що за дурниця!

Золото і гівно завжди існували паралельно у світі:

Гівно на терезах та золото - одвічна рівновага
Світобудови та курсу гривні-доляра,
Рівновага тіла та душі, смердючих холопів і блискучих мажорів.
Космічна різниця у вазі -- фігня, одвічне правосуддя-влада
Завжди розділить їх на дві чаші, щоб кожен робив своє:
Гівно смерділо, золото сяяло окремо від екскрементів на іншій чаші.
Одвічна ілюзія рівноваги світу:
Гівна, все ж таки, було більше з початку світу:
Той невідомий прабатько-ювелір-шахтар, що створив благородний метал,
Той, що вишуковував крупинку за крупинкою,
Вимивав кожну піщинку щодня на копальнях як свою рідну дитинку,
Насрав, напевно, тонни першокласного добрива, доки створив свій перший злиток щирого золота.
Тож гівна завжди більше, воно переважує,
І чаша злата завжди вище від чаші гівна, приємніше, завше ближче до сліпої
Феміди-феміністки, ображеної цицькатої суки з пов’язкою на очах та з мечем,
Нагостреним на обидва боки,
Щоб однаково добре рубати ним неслухняне гівно та священне злато, відчикрижувати клієнтам потрібну кількість потрібного матеріалу.
Гівно смердить на кілометри, проте не затьмарює золото,
Так само як і блискуче золото ніяк не псує натуральний аромат справжнього гівна.
Але тітка не бачить, що її обдурили: на її терезах гівна більше, ніж злата.
Схоже, в неї окрім зору, ще й нюх не працює, бо як можна не почути під носом ОЦЕ?
Замахавшись до схочу на копальнях та у своїй майстерні,
Прабатько-ювелір-шахтар, вирішив стати ще й підприємцем-валютником.
Щось сталось у посивілій його голові, і він подумав про старість,
І вирішив забезпечити її:
Знайшов сліпу дурепу, яка на носа не чула зовсім та прагнула справедливості (прабатько-ювелір-шахтар частенько користувався її природніми вадами, щоб задовольнити свої чоловічі потреби), поставив у людне місце (біля ринку),
Дав їй гострого меча в одну долоню, і терези із золотом і екскрементами в іншу,
І встановив курс, сам же живе на відсотки від обміну гівна на золото…

Отредактировано blok-ivan (2008-10-15 01:30:02)