9 вересня 2008 року відкриває свій 31-ий театральний сезон  Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра. Протягом року заплановані прем’єри вистав «Ричард ІІІ» В. Шекспіра (реж. Андрій Білоус), «Три сестри» А. Чехова (реж. Е. Митницький) та «Ліола» Л. Піранделло (реж. А. Білоус). Для дітей готується вистава «Пригоди Тома Сойєра» п’єса Яр. Стельмаха за мотивами роману Марка Твена (реж. Тамара Трунова).

До того ж, в цьому році Театр драми і комедії святкує свій 30-річний ювілей. 
Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра засновано у 1978 році за ініціативи міністра культури України С.Д. Безклубенка. Його народження засвідчило невідворотні й довгоочікувані демократичні зміни в тоталітарній соціалістичній державі. Одним з перших в країні новонароджений колектив заговорив про проблеми сучасного суспільства.
Новоутворений колектив очолив режисер Едуард Маркович Митницький, який сьогодні є Художнім керівником – директором театру.
Перший збір трупи відбувся 7 вересня 1978 року, а перша прем’єра Театру драми і комедії „Высшая точка – любовь” Р.Фєдєньова була зіграна 21 квітня 1979 року на сцені Республіканського театру ляльок. У витоків театру стояли актори Т.Камбурова, Т.Пивоварова,  Г.Корнєєва, Л.Лимар, Б. Литвин, Б.Романов, П.Морозенко, С.Пазенко, М.Бондарєва, В.Ільєнко, А.Васильєв, М.Ліч, А. Бабенко, М. Потапенко.
Аж до 1990 року театр не мав свого стаціонарного приміщення. Тим не менш, труднощі лиш загартували молодий колектив однодумців, дозволили ствердитись в правоті та необхідності нового, вільного, полемічного стилю спілкування театру та публіки.
З 1990 року Театр драми та комедії працює у приміщенні колишнього кінотеатру „Космос”, що розташований на київському Лівобережжі. 21 грудня 1990 року виставою „Я завжди твоя наречена” за О.Іоселіані відбулося офіційне відкриття приміщення Театру на лівому березі. 
На сьогодні Театр драми та комедії залишається першим і єдиним драматичним театром міста, розташованим у діловому районі столиці, населення якого сягає близько 2 млн. мешканців. У своїх творчих висловлюваннях Театр орієнтований на широке коло глядачів.
В 2002 році Театру присвоєно звання „академічного” на відзнаку вагомого культурного внеску в мистецьке життя столиці та держави.
В Театрі паралельно функціонують велика сцена (основна), і мала сцена – так званий, „Театр у фойє” (1990р.) – перший камерний ігровий майданчик у тогочасному Києві. На сцені Театру драми і комедії вперше з’явились п’єси Яр. Стельмаха („Провінціалки”, „Гра на клавесині”), а також йшли вистави за творами популярних О.Володіна, О.Гельмана, М.Рощіна, В.Арро, О.Іоселіані, А. Салинського, А. Амальріка й ін.
Театр працює двома мовами. Вистава „Брехня” за п’єсою В. Винниченка (1992р, реж. О.Балабан) стала першою українською виставою у російськомовному театрі. Новаторський підхід до сценічної інтерпретації української класики сприяв руйнації стереотипів, що склалися у сприйнятті традиційної української драматургії. „Чарівниця” за „Безталанною” І.Карпенка-Карого (1993р., реж. Д.Богомазов), „Олеся” за М.Кропивницьким (1994р., реж. Д.Лазорко), „Нехай одразу двох не любить...” за п’єсою М.Старицького „Ой, не ходи, Грицю...” (2000р., реж. М.Яремків) – яскраві сучасні театральні версії найвідоміших українських п’єс.
Театр гастролював у Росії, Грузії, Білорусі, Латвії, Литві, Німеччині, Туреччині, Польщі. За останні п’ять років театр був учасником Міжнародного театрального фестивалю країн СНД і Балтії „Зустрічі в Росії” (м. Санки-Петербург): 2000 рік – вистави „Майн Кампф” (реж. Е.Митницький) (у 2001 році вистава брала участь у днях культури Києва у Москві), „Трохи вина...або 70 обертів” (реж. Д.Богомазов), 2001 рік – „Кручений біс” (реж. Ю.Одинокий), 2004 рік – „Море...Ніч...Свічки...” (реж. Е.Митницький), 2006 рік – «Ромео і Джульєтта» (реж. О. Лісовець), 2007 рік – «Черга» (реж. Д. Богомазов).  Також Театр брав участь у  фестивалі російської класики в Тольятті та Гомелі (2000р.), фестивалі „Слов’янські театральні зустрічі” (м. Брянськ, 2000р.), „Вересневі самоцвіти” (м. Кіровоград, 2000р.), фестивалі „Біла вежа” (м. Брест, Білорусь, 2002р.), міжнародних театральних фестивалях „Добрий театр” (м. Енергодар, 2002р., 2008 р.) та „Прем’єри сезону” (м. Івано-Франківськ, 2002р.), у Міжнародному фестивалі етнічних театрів України, країн СНД та Євро регіону „ЕТНО-ДІА-СФЕРА” (м. Мукачево, 2004р., 2006 р.), фестивалі вистав малої сцени „Кримський ковчег” (м. Сімферополь, 2005р.), у міжнародному театральному фестивалі в м. Честохов, Польща (2005р.). Вистава „Ромео і Джульєтта” (реж. О.Лісовець) встигла побувати у 2006 році на фестивалі російськомовних театрів „Зустрічі в Росії” (м. Санкт-Петербург) та на міжнародному театральному фестивалі „Золотий лев” (м. Львів). Вистава „Черга” (реж. Д. Богомазов) стала учасником  фестивалю „Зустрічі в Одесі” (2006 р.), а вистава „Люблю...Меліса.” (реж. Е. Митницький) була запрошена на міжнародний фестиваль країн Причорномор’я в м. Трабзон (Туреччина). Два роки підряд театр запрошують на молодіжний театральний форум «М@рт-контакт», що проходить в місті Могильові (Білорусь).
За час існування премії „Київська пектораль” театр отримав 25 нагород у різних номінаціях: за кращі вистави сезонів („Комедія про принади гріха” за Н.Макіавеллі /1996р/, „Глядачі на виставу не допускаються” за М.Фрейном /2001р./, „Одруження”  М.Гоголя /2002р./ - реж. Ю.Одинокий; „Ромео та Джульєтта” В.Шекспіра /2006р./ - реж. О.Лісовець), за кращу режисуру (режисер Е.Митницький - „Живий труп” за Л.Толстим /1997р./, режисер Ю.Одинокий – „Кручений біс” Ф.Сологуба /1997р./ та «Одруження» М. Гоголя /2003р./, режисер О.Лісовець – „Ромео і Джульєтта” В.Шекспіра /2006р./, реж. Д. Богомазов – «Черга» О. Мараданя /2007 р./), кращі чоловічі та жіночі ролі першого та другого планів (актори Н.Білецька, О. Ганноченко, В.Горянський, О. Кобзар, двічі В.Лінецький, С.Орліченко, А.Роговцева, Л. Самаєва, А.Сеітаблаєв, Л.Сомов), краще музичне рішення  - О.Курій за виставу „Нехай одразу двох не любить...” за М.Старицьким (2000р.) та «Голубчики мої!...» за Ф.Достоєвським та О. Володіним /2007 р./, за кращий дебют (режисер Д.Богомазов, актриса О.Лук’яненко). За видатний внесок у розвиток культури та мистецтва – художній керівник-директор театру Е.М. Митницький (1997р.).
Репертуарна політика Театру орієнтована на „високу” класику – російську, українську, зарубіжну, а також на гідні, якісні твори сучасної драматургії. В різний час на сцені Театру граються вистави:  „Гамлет” В. Шекспіра, „Анна Карєніна”, „Живий труп” Л.Толстого, „Я вам потрібен, панове” за О.Островським, „Наречений з Єрусалиму” та „Море...Ніч...Свічки...” Й.-Бар-Йосефа, „Люблю...Меліса.” А.Герні, „26 кімнат...” А. Чехова (реж. Е.Митницький), „Гра кохання та смерті” Р. Роллана, „Полонений королеви” Ж.Кокто, „Рогоносець” Ф. Кроммелінка, „Вічний чоловік” Ф.Достоєвського, „Корсиканка” І.Губача, „Торговці гумою” Х.Левіна (реж. О.Лісовець), „Чарівниця” І. Карпенка-Карого, „Ошукана” Т.Манна, „Трохи вина, або...70 обертів” за Л.Піранделло, „Смерть Тарєлкіна” О.Сухово-Кобиліна, „Багато галасу в Парижі” за Ж.-Б. Мольєром (реж. Д. Богомазов), „Кручений біс” Ф.Сологуба, „Одруження” М.Гоголя, „Венеціанський мавр” за В.Шекспіром, (реж. Ю.Одинокий), „Олеся” М. Кропивницького, „Ти, якого любить душа моя” Н.Птушкіної, „Найдавніша професія” П.Вогел (реж. Д.Лазорко), „Веселіться! Все гаразд?” за Є.Унгардом, „Сірано де Бержерак” Е.Ростана (реж. А.Білоус)
Театр драми і комедії співпрацює з високопрофесійними режисерами О.Лісовцем, Д.Богомазовим, Ю.Одиноким,  А.Білоусом, Д.Лазорком, Л. Зайкаускасом (Польща), Є.Погребнічком (Росія), А.Крітенком (Німеччина), О.Ліпциним (Україна-Німеччина) та театральними художниками О. Другановим, І.Несміяновим, М.Френкелем, О.Луньовим та ін. Акторський склад Театру – це визнані майстри сцени, такі як н.а. України, н.а. СРСР А. Роговцева, н.а. України Н.Білецька та В. Горянський, з.а. України: А. Ященко, В.Лінецький, Л.Сомов, О. Ганноченко, К.Ніколаєва, І.Мельник, В. Ільєнко  з.а. Росії П.Миронов, а також  відомі актори М.Боклан, А.Самінін, Д.Суржиков, О.Жураковська, С.Орліченко, Т.Круліковська, Л.Самаєва, О. Кобзар, О. Лук’яненко  та ін.
Незмінним лідером і художнім керівником Театру є Едуард Митницький. Режисер, що втілив більш ніж 150 вистав на сценах України, Росії, Польщі, Болгарії, Чехії, Словаччини, Німеччини, Латвії та Литви. Ім’я Митницького давно вже стало своєрідним гарантом якості та запорукою успіху у театральному світі. До того ж професор Едуард Митницкий – талановитий театральний педагог. В Україні навіть існує визначення „школа Митницького”. Учні майстра вже самі стали відомими театральними режисерами, які формують український театральний ландшафт сьогодні. Серед них Дмитро Богомазов, Олексій Лісовець, Юрій Одинокий, Андрій Білоус, Ігор Талалаєвський, Ігор Тихомиров, Володимир Стенько та ін. Для багатьох з них Театр драми та комедії став професійним стартовим майданчиком для подальших режисерських пошуків.
Мистецький внесок у розвиток культури незалежної держави, вплив на формування свідомості молодого покоління, підвищення рівня театральної культури столиці – саме так Театр визначає свою місію у сучасному культурному процесі.
Творча стратегія Театру драми та комедії як живого, мобільного творчого організму, що надчутливо сприймає і відгукується на найновіші віяння часу, полягає в активному, неперервному самовдосконаленні професійного та естетичного рівня, у залученні до співробітництва молодих, креативних режисерів-постановників.