Ма! Налий іще вина!
Бо я, здається, в ящик ща зіграю
Або стілець об голову зламаю!
Так, це лиш його вина...

На! Вже вистачить лайна.
Отій заразі місця тут немає
Яка смішна, у піжмурки ще грає.
Сама зробила це! Вона...

Зла. По стелі проповзла.
Така солодка. Сонечку співає,
І ручки свої вгору простягає.
Навіщо це усе? Не зна...

Бра – це рима до добра.
Хоча його тут зайвим я вбачаю.
Чого стоїш? Налий горілки з чаєм!
Кому потрібна вся ця гра!

Ра. Він сонце забира.
Повільно чорне світло вимикає.
А хто нам кисень у підлогу постачає?
Ніхто? Тоді мені пора...