- Ой, мамо, болить! Моє серденько плаче!
Дивись, яке сонце й дерева навкруг!
Один я не можу. Мені кажуть – «Юначе!
Піди до людини на прізвисько «Друг»»

Ти друг мій найкращий, найліпший, єдиний!
Ой, мамо, болить! Що ж не йдеш ти до сина?...
Він поцілував її в щоки і в очі,
Підвівся з колін уже що було мочі

І квіти поклавши на землю могили
Зібрав у душі одинокії сили…
Утримала в серці біль ница дитина
- Ой, мамо, болить! Що ж не йдеш ти до сина?...