За що кохаєш ти мене?
За що, прекраснеє створіння?
Що в бік мій тебе так жене,
Що палаєш з нетерпіння?

Вогонь любові? Палкість хтива?
Якась безглузда маячня!
Але усе, що кажеш, діво,
Є неприкритая брехня.

Ти була ладна розчавити
Мене і всі мої страхи -
Лишень скоріш заволодіти
Хоча б частиною руки,

А потім навіть й всього тіла.
Чого б іще ти захотіла
Для повноти твоїх бажань?
Лишень скажи! – Зроблю й відстань!

Усе? Нічого більш не треба?
То й забирай це тлінне тіло!
А я собі лечу до неба,
Що так давно мене хотіло…