так неможливо зупинитись,
у прірву падаючи камнем...
так неможливо припинитись,
коли життя іде не з Вами...
і ти сідаєш на підлогу,
і є одне бажання - спитись!
бо неможливо зупинитись,
коли так хочеться вбитись...
ти не правий, ти знаєш краще,
що все, що далі - то безодня...
але повзеш до неї... нащо?
невже так важко бути поряд
із тим, хто щиро тебе любить?
але ти впевнений в одному -
ти маєш бути з тим, хто згубить,
і з тим, з ким поруч - до Содому...
29.03.08.

