* * *
Переплелась життя статура
Із потойбічним ремеслом.
А поруч — днів клавіатура
І дім, призначений на злом.
Одного разу дивний голос
Тебе покличе із не-Я.
І ти увійдеш в інше коло,
Де б’ється віку течія.
Думки сплітатимуть дороги
Із неозначень самоти.
Але далекий обрій строгий
Твої ладнатиме мости.
Теплом вечірньої молитви
Війне відважний Оріон,
І вийдеш ти крізь власні битви
В казковий сад, в прийдешній сон.


