Я живу не як....а в перший раз.
Неначе я повинна знати
Де долею розкидані пастки.
Де треба трохи мандрувати
Щоб стежку свою рідну віднайти.

неначи я повинна бути.-
уже достатньо зважені думки,
дорослою, не вірити в казки
і,усміхаючись казати що щаслива,
коли так кровоточить на душі.

невже повинна я казати,
що світ сталевий. без душі.
і навіть гірко не ридати-
про це говорять всі.

невже для того щоб любити -
пройти усі земні жахи.
і щоб це краще поянити
Та треба мабуть просто йти.
27.10 .13р.