Вибігає з верболозу
Місячна доріжка.
Вітерець торкає лозу
І крадеться нишком.

Аж до неба осокори –
Стовбури високі
Тягнуть-тягнуться угору.
Тріпотять осоки.

Зорі світяться в серпанку.
Ропавка кумкає.
Місяць з вечора до ранку
Наче щось шукає.

Він ховається за хмари,
Виглядає знову –
Чи не вийшла з лісу мара
Із ним на розмову.

Лісовик глипає з хащі,
Пугачі пугикають,
А примари душ пропащих
Тихо щось мугикають…