Кигикали над морем чайки.
Слух милував морський прибій.
На тебе я дививсь потайки –
Дівчам збурений парубій.

А сонце сяяло на небі.
Був теплий і м'який пісок.
Чарівний погляд був у тебе
На відстані лише у крок.

Я задрімав під шепіт моря.
Прокинувся – тебе немає.
Це, звісна річ, іще не горе,
Та час від часу серце крає.