Ведучий 1
– Через хвилину – дуже скоро –
Нова комедія про Зорро.
Вона наївна і смішненька,
Та дуже-дуже коротенька.
Ведучий 2
– Нова Іспанія у захваті від Зорро -
Він у новинах, балачках, плітках.
І там, де від багатих тільки горе,
Він з'явиться з рапірою в руках.
Ведучий 1
- Он чорна шляпа, маска, плащ –
Тремти, лихвар, хапуго, позичайло.
Нам захист прийде з гір, а може з хащ…
І це стає для Мексики звичайним.
Бар – сидять відвідувачі…
Багатий відвідувач бармену
- Налий мені текіли склянку,
Тремтять від страху руки, ноги.
Зіткнувся з Зорро я із ранку –
І серце ниє від тривоги…
Бармен - Ой, й я журюсь за долю свою.
Шепнуло Зорро якесь рило,
Що розбавляю я водою
Текілу й оболонське пиво.
Бідний відвідувач 1
– Приїхав з Мехіко я вчора…
Бідний відвідувач 2
– Кажи хутчій які новини.
Бідний відвідувач 1
– Та тільки й чути "Зорро, Зорро…"
І так усюди щохвилини.
Пара танцює танго… він танцює незграбно…
вона сумна…
Він
– Чому сумна моя партнерша?
Чим помогти я можу кралі?
Вона
– Незграбні Ви, мій друг, по-перше,
Мене, по-друге, обікрали.
Будинок, винний погрібок –
Усе забрали до ниток.
Він – Дозвольте в випадку такому
Прийти вночі до вас додому?
Вона (кокетливо)
– О, Ви сміливі і шляхетні –
Мене вночі охороняти!
Він (до глядачів)
– Сеньйори в Мексиці кумедні –
Вночі я буду просто спати!
Заходить білявка Лоліта з подругою (теж білявкою)…
Подруга (до бармена)
– Дві кави й пляшку пепсі-коли.
(до Лоліти)
Ти чула про дива навколо.
Приїхав Зорро в наше місто…
І в мене є нове намисто…
Лоліта
- Ти розумієш, таке діло –
Я цього Зорро полюбила.
Я до нестями покохала
Не кавалера, не амбала,
А всенародного героя –
Така вже, мабуть, моя доля!
Забігає Зорро. Його ніхто не помічає. Залпом випиває склянку чогось невідомого. Кривиться.
- Бармен! Сюди! Попереджаю!
Я теж, буває, розбавляю…
Але ж не оболонське пиво,
Воно для нас як Боже диво.
Воно надія наша й мрія
(Дивиться вгору) Прости мене, свята Марія!
Пробач мені, святий Миколо!
(до бармена) Тож не розводь його ніколи!
Музика. Зорро й Лоліта підходять один до одного. Танцюють.
Зорро
– Скажу тобі, моя Лоліта!
Мені ти снилася щоліта!
Одного разу навесні
До мене ти прийшла вві сні…
Лоліта
- Найщасливіша я сьогодні –
Неначе вибралась з безодні.
Зорро
- Приємно чути – ти герой,
І гулі в боротьбі набити…
А не якийсь там геморой,
Що заважає людям жити.
Зорро звертається до глядачів
- А вам скажу у цю хвилину
Я вирушаю в Україну.
Тремтіть злочинці, торбохвати… (дивиться на годинник)
Бувайте – треба вирушати…
Артисти читають по одному рядку:
1 - Яка мораль цієї п'єси?
2 - В суспільстві завжди є абсцеси!
3 - І їх потрібно лікувати,
4 - Або нещадно видаляти!
5 - Щоби було усе прозоро,
6 - Щоб честь по честі все було
7 - Нам конче свій потрібен Зорро
Всі разом
– Непереможний, як в кіно.
