Відпустка. Дача. На горищі
Перебираю мотлох зранку.
Через шпарини протяг свищіть –
Хитає на вікні фіранку.

Велосипед тут триколісний,
Чайник старий, чавунна праска...
Стоїть в кутку верстат залізний.
Дитяча зламана коляска.

Старі журнали і газети.
Плакат часів соціалізму.
Заіржавілі два багнети –
Як символи сюрреалізму.

Картини, копії напевно,
Шинель, військовий шабельтас –
Від батька залишились певно,
І схоже щось на тулумбас.

Я третій день перебираю.
Дитинство згадую своє.
Хвилююсь, часом завмираю,
Аж чутно – серце в грудях б'є.

В речах – історія родини.
Повикидати – жаль, хоч плач.
Біжать під стріхою хвилини.
В кутку лежить старенький м’яч.

Я лупцював його ногами –
І в мене вирвалось: "Пробач".
А він пролежав тут роками –
Гармидеру спостерігач.

Щоденник на столі в пилюці –
Пригадую я вчителів.
Хто це на фото в капелюсі?
Це ж я, коли в селі ще жив.

Ці знімки не ввійшли в альбоми
Як непотрібні елементи –
Такі забуті і знайомі
На них з минулого моменти…

"Агов!" – мене гукають знизу.
"Ти часом там не задрімав?
Ти обіцяв принести хмизу" –
З подвір'я голос десь лунав.

Так, так…Мангал, шашлик, горілка –
Життя біжить, спливає час.
З вікна знімаю павутинку:
"Я завтра повернусь до вас".