І знов надворі дощ при сонці,
Так званий, курячий, сліпий.
Ледь чутно б'є він у віконце,
Легесенько, немов скупий.

Приплеснув порох на дорозі,
Не намочивши навіть землю.
Ми заховалися у стозі –
Його злякалися даремно.

Немов з дірявої цеберки,
Дощ трохи покропив навколо.
Тим дав можливість для веселки
Зробить над річкою півколо.

Отак і чорна, і чимала
Нас з неба хмара налякала.