Не мав я досвіду в коханні,
Був недосвідченим в любові,
Тому одразу на світанні
Поринув в очі волошкові.

Ти мною грала, як хотіла,
Тремтливо струнами душі.
Здавалось щастя мерехтіло…
Та раптом шурхнуло в кущі.

З тих пір лишилось дуже мало
Від таємничих тих ночей.
Ти не по-справжньому кохала ,
Оманом був  вогонь очей.

І діє раптом, мов остуда,
Подеколи в коханні злуда.