Смичок торкає струни ніжно.
Звучить неповторимо скрипка.
Міняти щось в житті запізно.
У голосі з'явилась хрипка

Від турбування чи морозу.
А пісня так розхвилювала,
Що навіть проступили сльози.
Під скрипку дівчина співала,
А я тримав в руці мімози.

Я йшов собі кудись у справах.
Купив для жінки оці квіти.
Та раптом заспівали справа –
І захотілось ся жаліти.

І зажурилось мимоволі,
Застукотілося серденько,
Сповільнив кроки я поволі –
Туга кружляла десь близенько.

І я стою. Заплющив очі.
Мене минають перехожі.
За сум з журбою проти ночі
Кладу в футляр від скрипки гроші.