Я довго йшов по бездоріжжю.
Багато днів майже не спав.
І ось стою біля обніжжя
Гори, яку життя шукав.
Там, на вершині, успіх, слава.
Там всенародне визнання…
Та осталося сил замало.
Зійду туди навряд чи я.
Та треба, треба вирушати.
Щоб досягти хоча б чогось,
Я маю, маю поспішати.
Допоки в мене осталось
Надії, віри і любові,
Бажання і хоч крапля сил,
Я буду дертися до крові,
Щоби крутий здолати схил.

