* * *

З повноважень чужих територій —
Неашрамне світило моє
Споживає і цезій, і торій,
Коли сірки нема й коли є.

Це жада, заподіяна небу.
Це звізда, що палила полин.
Там я був, а можливо, і не був,
Щоб спинити неспинності плин.

І гріхи зачарованим колом
Просідають дедалі в мені,
Щоб не був я ні гетьманом голим,
Ні джурою в чужім жупані.

І аж хруснуть печалі в зап'ястях.
Недоріками докір — мов пил...
Як напитися волі не вдасться, —
Посаджу на коня свій копил.