Блудная дочь вернулась =)

Жінка стискається до розмірів атома.
Жінка тримає на тебе зуб.
Жінка мовчить.
Кімната квадратами.
Думки антитезуй
і проси пробачення.

Жінка тебе вишкрябує. Жінка нігтем.
Жінка по склу. Жінка до скрипу.
Жінка знищує.
Все як у Фіхте
(за образом, і подобою, прототипом) -
гра у свободу,

що виміряється кількістю пляшок вина на її порозі
і кількістю чужого волосся на білій кахлі.
Так ти стаєш їй ближчим.
У неї квартира в будинку на розі
й іржавою самотою пропахлі
без-тебе-ділок
і без-тебе-второк.

І без-тебе-тиждень, і навіть місяць без тебе
лягають їй новою зморшкою на чоло.
Серце защемило.
Жінка відчуває потребу
зняти тебе з грудей, неначе кулон,
і кинути в море -

звідти вже точно не зможеш з'явитися ще раз.