А знаєте чому так мало щастя? Тому що усі просто стали жити стереотипами і щастя звелось до маленьких кімнат, грошей у кішені і миттєвостей статевої близькості, так званого шоколадного періоду. А щастя не в комусь і ні в чому, воно кругом, воно в самому житті, а не в меркантильних прагненнях, які занадто швидко обезцінюються, руйнуються, і їх із собою туди... не забереш. А ділитися щастям - означає Любити, сприймати людей такими, як вони є, бачити світ, неймовірну красу кожної сніжинки, краплин дощу, що переливаються на сонці і цим почуттям життя ділитися із іншими, тоді і той, хто читає такі рядки відкриє очі і по другому подивиться на світ. Любити Батьківщину не на словах, а до глибини серця, усіх, хто живе поряд, незважаючи на національність і політичні вподобання, сусідів і т.і. Егоїзм - це гординя і від цього пора позбапвлятись. Хто живе для себе і так званого власного "щастя" його так ніколи немає, має лише короткочасну ілюзію, яка скоро прохордить і тоді все - пустота і непереборима образа на весь світ