*           *           *

Срібним мереживом східної мантри
Викреслив неба я темну вуаль.
Може, пора мені в зоряні мандри,
Бо зачекалась мене моя даль.

На піднебесних вершинах Тибету
Лама зустріне мене мовчазний.
Благословить, та не видасть секрету,
Де починається шлях неземний.

І, із сакральними злившись словами,
Я у нірвану пірну навмання.
... Боже, навіщо даєш ти омани
І за півцарства торгуєш коня?

Срібним мереживом східної мантри
Викреслив неба я темну вуаль.
Тихо вмирають у серці троянди,
Ніби в мені розчиняється даль.

Отредактировано AleksGun (2008-01-30 12:15:10)