* * *
В хрущобах несповнених днів
Я спав на плакатах.
І от начепили мені:
Персона нон-ґрата.
І от пригадали мені
Усі мої ночі
І кинули в душу вогні,
Щоб спав я на площі.
Але допекли до пуття —
Не гірше від ката.
Тепер до останку життя
Не мушу я спати.


