Ангел тисячу років
Спить на скелях із вогню
Між нами холод і безодня
Ангел спить, бо за дарма люблю
Тисячу років ходити по колу
Тисячу років блукати одній
Ангел страждає за мене без раю
Ангел відчує подвоєний біль
В пеклі спалила я крила його
В пеклі весь сум змарнувала на сон
Я б розбудила, летіла б до нього
Дурість-кохання вбиває його
Тисячу років псувати надії
Тисячу років вбиватись в собі
Ангела сльози пекли мої вії
Ангел наврядчи пробачить мені
Як повернути, пришити крила?
Як пояснити помилки мої?
Я б не любила, якщо б я уміла
Ангеле, вибач, я винна тобі...


