Мені не боляче...
Лише страждання,
Та цей холодний п’янкий спів,
Що в душу впав...
Лише ридання
Я чую… чую в тиші снів.

Мені нестерпно.
Жаль емоцій,
Що вирували поміж нас.
А зараз смуток.
Вічний смуток...
І сірий колір повсякчас.

Мені не страшно...
Лише трохи...
„Та це пройде”, - шепочу я.
І роблю крок.
Далі... Від тебе...
Я віднайду свое буття...