Ви обіцяли не зіпсуватися часом,
Що потягом рушав до Багатства,
Не зіпсуватися іншими людьми,
Що з*являються й втікають зненацька.

Ви ж зіпсувалися з середини мною:
Ви лишилися все тими ж самими,
А я перевернулася з ніг на голову
Й побачила, що в кого вкрали ми.

Ви зіпсувалися моїм принципом,
Що тавром ліг вам на плечі,
Ви зіпсувалися моїм світом,
Бо до нього код, а у вас - ключі.

(19.09.09)