1. Кохання — це не те, що відбувається між нами,
    сидиш і читаєш чужі вірші
    спітнілій від людей електричці.
    Вголос — для них лише голосно.
    Приціли розчулених до відчаю пасажирів,
    проте в кожного вже є той,
    хто має бути викинутий із електрички,
    як ті дві дівчини, що вийдуть на наступній.
    Мого викидача тут не має.
    Я в безпеці, принаймні в цьому вагоні.
    Вона — не знаю.

2. Слова це не те, що буває між нами,
    сидиш і мовчиш утупившись
    у вікно таксі чи тролейбуса,
    їдеш
    і просто собі думаєш про щось,
    наприклад про море або гірські хребці,
    занурюючись у власні думки
    ніби досвідчений дайвер.
    Кажуть, що гинуть найдосвідченіші.
    Але, що до того, коли
    саме думки відбуваються між нами,

    і, можливо, я помиляюсь в першому,
    та тільки не в цьому