Невиліковно від мене тобі стосовно "..."
Не пам*ятаєш травневі листи авжеж.
Герої часто змінюються твої
І нехай...
               Невиліковно згероїзуюся в спільний чай.

Розмовлятиму завтра з тією проклятою,
Пригадаю дріжджі на роздоріжжі антираю
Чи реп у мобільному, чи забутий склеп...
Чи в курвів завтра на роздоріжжі крів?

Завтра сиджу ліворуч Варти
Чи на сходах відчуваю погляд Вроди,
Вона втикає в стінку псевдо-клану...
Комунікація завтра споглянула в руйнацію.

Сонце стиснулося в молекулярне серце,
Очі стягнулися станом "вночі".
Через... два... мир... стрес...
Волаю молекулою нічного антираю.

(18.09.09)