Ми сідали на мілину,
ми воювали в авангарді,
натираючи крейдою блискучі кокарди
закохувались у цілину.
Знаходили прихисток в порожніх містах,
знаходили воду і їжу,
несли вогонь у відкритих серцях
і невеликі крадіжки.
Згадували минулі дні,
заглядали в майбутнє
і я завжди казав: ми мандрівні,
а він говорив, що путні.
квітень 2009

Глубоко и жизненно!
и я согласен с вами двумя
и с INFERI 
