Дороги пахнуть пилом й це-о-два.
Подалі б від дорожнього прибою,
від міста, від його єства.
І засинати поруч із тобою
ніяк не добираючи слова,
без зайвих букв, але зі снами
вдихаючи в себе лише о-два,
адже о-два не стане поміж нами,
лише о-два. На інше наплювати,
лежати тихо на твоїй руці
і слухати як намагаєшся спіймати
мене на кольорові олівці.
березень 2009



