Живеш не помічаючи втоми
і кожна твоя вага – питома,
і часто ставиш собі питання,
хоч і знаєш, що не існує кохання.

І що протилежні сторони в паралелепіпеді –
паралельні, і скільки із кілограма на виході
буде солодкої «Русской водки»,
і якщо замкнути контакти – замкнеться проводка.

І ще багато чого, про проституток трохи,
і де сходяться розведені дороги,
і як взаємодіють мости з мостовими,
і що буває з ледве ще живими

людьми. І що людяність все ж таки буде,
хоча б і через тисячі років, але всюди.
Іноді не спиш, в безсонній темряві мариш,
мариш, мариш…

думками забутими в Дамаску
і іноді, дуже зрідка, знімаєш маску,
щоб побачити душі на забутих будинках
й дитинство, де зупинка, автобус, веселі картинки.

січень 2009

Отредактировано Заза Пауалішвілі (2009-09-07 03:10:18)