Чим я наповнила той погляд?
Спитав недавно ти мене.
Тоді я була зовсім поряд.
Хоча втрачала вже тебе.

Залізний звір тебе поглинув.
Кудись за обрії помчав.
А я стояла як дитина,
Яку ніхто не помічав.

Мене ніхто тоді не слухав.
А я ж кричала - не іди
Тоді лиш сміх сприймали вуха.
Стояли мовчки поїзди...

Пустий перон. Потухше світло.
Німе кіно в живих думках.
Теплом всіх спогадів зігріта...
І з тихим смутком на устах...