Мій Хлопчик став мені далеким родичем,
А нещодавно надсилав гарних листів,
Я вважала його талановито-збоченим,
Та ми дорослішаємо зі зміною смаків.

Моя Руда сьогодні стала не рудою,
А гидко шоколадною як я,
Співає про "СтріЛУ" імлою
З дивним дівчам під ніком "Саме та".

І моя Юність закохалась в азіата,
І знову сЛУхає панк-рок мені назло,
Відшукує в мені тінь плагіата,
Порівнюючи з Карпиним "Добло".

Мій Віслючок сидить на підвіконні,
Спостеріга за пристрастю чужих,
За розвитком польотів на відмові
ГЛУхих, сліпих і дешево німих.

Минає час і королева Зміна
Кличе до двору всіх навкруг...
Ось я доросла, поруч - я-дитина,
А де мінливість пізнання напруг?

(14.04.09)